СТИШКИ про химию

[chlorine17]

стихи про химию (очень много)

http://chemind.ru/dop1/ebooks/raznoe/himstihi.exe

[*zhesi*]

Та история простая…..

Джозеф Пристли как-то раз

Окись ртути нагревая,

Обнаружил странный газ!

Газ без цвета, без названия,

Ярче в нем горит свеча.

А не вреден для дыханья?

(Не узнаешь у врача).

Новый газ из колбы вышел,

Никому он не знаком,

Этим газом мыши дышат

Под стеклянным колпаком.

Человек им тоже дышит!

Джозеф Пристли быстро пишет:

“Воздух делится на части…”

Эта мысль весьма нова.

Здесь у химика от счастья,

И от воздуха отчасти

(от его важнейшей части !)

Закружилась голова…

Кошка греется на крыше.

Солнце луч в окошко бьется.

Джозеф Присшли, с ним две мыши

Открывают… (?) (кислород)

[chlorine17]

Это не совсем химические стихи. Это химия и лирика.

 

Суха ганчірка. Недостача часу.

Так необхідність нагадала нам

Обов*язки чергового по класу:

Ганчірка, дошка, крейда і журнал.

 

Змагаючи якусь утому, снулість,

Я до дверей повільно підійшла.

Вони переді мною розчахнулись.

Я вийшла з класу -- він зайшов у клас.

 

І знову -- тиша. Незручна мовчанка.

В підлогу очі втупились самі.

Із ланцюга подій не вирвать ланки,

Як слова не промовити німій.

 

Не стрималась. Зірвалася в безодню,

Крізь шарварок уроків, шум перерв --

Алотропія кисню і озону

І коефіцієнти в ОВР.

[chlorine17]

Ещё химическая лирика:

 

Твої очі -- холодні, як крига на полюсі.

Ти випалюєш ними незміряну пустку.

Я не стану кричати надірваним голосом

І з квіток польових обривати пелюстки.

 

Перша зустріч -- реакції каталізатором,

Про яку надто пізно для себе дізнались

Ми -- сполуки-молекули, складені з атомів,

Хоч моя спеціальність -- хімічний аналіз.

 

Наша зустріч -- реакції каталізатором,

А розплата за неї -- пекучими слізьми...

Це не обмін, не розклад, не нейтралізація.

У науці ж не тільки прості механізми.

 

Непосильним чеканням, натхненними злетами

Наша взаємодія -- окисно-відновна...

Розлітаюсь на атоми, йони, молекули,

На розлучені літери мертвого слова.

 

Все, що сталось між нами -- хімічна реакція,

Порівнянна з життям недописана повість...

Несміливо притримуєш кволими пальцями

Скло і "срібного дзеркала" місячний полиск.

 

Все, що сталось між нами -- хімічна реакція,

Не взивай її іменем Шеєле, Вюрца...

Це забуті повторення, алітерації.

Їх серця зупинилися -- наші ще б'ються.

[Дима в законе]

Грязные руки, дикая рожа,

Дырки в одежде пугают прохожих.

Это не жертва убийцы-маньяка,

Это студент, выходящий с ХимФака!

Или я что-то подпалил,а убежать не успел

[Himeck]

Апну тему.

Вдруг кто не читал.